Головна » 2018 » Листопад » 8 » Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Шевченка
16:04
Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Шевченка

Не минуло й тижня канікул, як учням довелося поспішати до слова. Здавалося б, буденна справа написати твір. Проте дні листопада сповнені творчих жнив для багатьох учнів, бо рясно всіяні конкурсними перегонами.. Гостинністю й спокоєм дихала ЗОШ 2, де мав відбутися Міжнародний мовно-літературний конкурс ім. Т.Шевченка . Конкурсний настрій набрав творчого відтінку, коли учасники задумалися над вічними темами… Конкурс відбувся, визначено троє кращих: Кіріченко Катерина , учениця 7 кл. ЗОШ № 5, Мамчак Таїсія , учениця 8 кл. ЗОШ № 2, Попазова Дарія, учениця 11 кл. ЗОШ № 6, котрі 8 грудня 2018 року візьмуть участь в обласному етапі.. Вчителям-філологам, які "журили" -"журилися", вибираючи найкращих (голова журі Козачок І.В..), вдячні за виваженість і мудрість, адміністрації ЗОШ № 2 – за створені комфортні умови для конкурсантів.

 

Народе любий Україно!

Чи памятаєш ти поради сина?

Згадай в цей час Шевченка слово

І заклики боротися за волю.

Поет хотів ідею донести:

«Якщо ми обєднаємось, брати,

Забудемо кріпацтво, як жахливий сон.

Щоб подолати ворогів мільйон,

То ми це зробимо, я дуже сподіваюсь.

У перемозі ні на мить не сумніваюсь!»

Таким було Тарасове призвання –

Народу дарувати сподівання.

«Борітеся й поборите… Вам Бог помагає»,

Тепер ці рядки вся країна знає.

Щоб зрозуміти поета думки,

Треба згадати заслання роки.

Лише уявіть собі на хвилину:

Покинути волю, свою Батьківщину.

Натомість ходити на чужині,

Де люди суворі, жорстокі та злі.

Та як це можливо? Десятиріччя

Пробути в неволі із сумним обличчям.

Людина корилась, людина страждала,

Але завжди в серці надію ту мала…

Надію на світле і краще майбутнє,

Що згодом все буде: роки незабутні,

Свободна країна і вільний народ,

Життя без війни і зайвих турбот.

Мріяв він бути на Батьківщині,

Щоб поглядати на рідну калину,

Тому і віршів написав так багато

Про неньку, країну, садок коло хати.

Лише патріотів Тарас поважав,

Без них Україну не уявляв.

Своїми віршами давав зрозуміти:

Попри заборону буде творити.

У чомусь він був навіть пророком,

Бо передбачив ті війни жорстокі.

«Зажурилась Україна – така в неї доля»,

Писав він тоді зі сльозами і болем.

Часи можуть бути лихі або славні,

А поради Шевченка завжди актуальні.

Поетове бажання, смілива душа

Навіки прославили Кобзаря.

«Поховайте та вставайте, кайдани порвіте»,

Буде ненька Україна за сином тужити.

Не забудем «помянути незлим тихим словом»,

Буде він назавжди для усіх героєм!

 

 

Попазова Даря

учениця 11 класу ЗЗСО № 6

Переглядів: 15 | Додав: admintokmak | Рейтинг: 0.0/0

НАША АДРЕСА:

 УКРАЇНА

71700, Запорізька обл.,
 м. Токмак, Василя Вишиваного
 272, тел. 2-25-78, 2-78-41, 2-37-71,

 


06178 2-25-78, 2-78-41, 2-37-71 goroo@zp.ukrtel.net